Наші професії




Додаткове меню




Годинник


Знайди себе


УВАГА!!!
Глобус працює при вимкненому блокувальнику реклами!




Додаткова інформація




переклад сайту



Календар України


Свято-Покровський собор

 СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ СОБОР


Звідки до нас завітали


Flag Counter

Погода


Про нас


          Петрикі́вка — селище міського типу, центр Петриківського району Дніпропетровської області, Україна. Відоме своїм народним мистецтвом — петриківським живописом.

          За усним переказом заснував Петриківку запорізький козак Петрик. У 1766–1775 роках Петриківка була у Протовчанській паланці. Перенесення у 1772 році до петриківської слободи з Курилівки — одного із зимівників останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського — дерев'яної церкви на честь Георгія Переможця, деякі історики називають датою заснування Петриківки.
          Мальовниче селище Петриківка, розташувалось по обидва береги невеличкої річки Чаплинка. З ім’ям Петриківки пов’язані історичні подвиги славного війська Запоріжського, селянських заворушень, повстань проти гнобителів, відважних партизанів громадянської та ІІ Світової війни. Петриківка славилась далеко за межі не лише України, але і далеко за її межами своїм самобутнім Петриківським орнаментом та умільцями - народними художниками.


          Як кожне місто, селище має свою історію, так і Професійно-технічне училище № 79 вже набуло свою історію, своїх традицій. Так, за Наказом Дніпропетровського обласного управління було створено училище механізації сільського господарства № 9. Виконуючим обов’язки директора став Білокінь П.С. З 24 серпня 1963 року Наказом № 459 Дніпропетровського обласного управління профтехосвіти було призначено на посаду дирктора УМСГ № 9 Семенова І.Я. УМСГ № 9 було розташоване в центрі селища Петриківка на головній вулиці Леніна. На той час училище мало такі приміщення: гуртожиток № 1, 2, 3, навчальний корпус № 1, навчальний корпус № 2, лабораторія по тракторах, слюсарна майстерня, кузня, механічна майстреня теслярів-столярів, гаражі для автомашин, кладова, лабораторія сільськогосподарських машин. Під керівництвом дирекції училища, викладачами, майстрами виробничого навчання було проведено велику організаційну роботу по комплектації навчальних кабінетів стендами, схемами та іншими наочними матеріалами. У перші роки роботи УМСГ навчальний контингент учнів становив 204 чоловіки, вже у 1969-1970 рр - він становив 510 учнів.




          У 1984 році СПТУ №9 було реорганізовано у професійно-технічне училище № 79. Протягом 1970-1981 років побудовано 4 навчально-виробничих майстерень та 5 лабораторій для проведення практичних занять, гуртожиток на 220 місць. У 1988 році побудовано типовий навчальний корпус на 720 посадочних місць, який налічує 20 навчальних кабінетів, спортивний зал, актовий зал, бібліотеку, їдальню. У 1976 році училище перейшло на середню освіту.




Наші ветерани

      Перший директор СПТУ № 9,
      вчений агроном з 1963-1965
      Семенов І.Я.






      Директор СПТУ № 9 з 1965-1966 роки,
      з 1976-1982 роки
      Сирота О.М.






      Старший майстер СПТУ № 9 ,
      працював в училищі з 1964 року
      Батюк В.П.






      Викладач фізичного виховання ,
      працював в СПТУ № 9 з 1965 року
      Стасовський А.Б.






      Технік-механік сільськогосподарського виробництва,       майстер в/н,
      працював в СПТУ № 9 з 1964 по 2010 рік
      Конько М.М.






      директор СПТУ № 9
      з 1975-1976 роки
      Божко І.С.






      майстер в/н
      працював в училищі з 1964 року
      Олійник М.І.


Корисні посилання

 МОН Дніпропетровська обласна рада  МОН  МОН  МОН

З нами зараз

Ми в соціальних мережах